Катехизація у школах, при церквах, навіть у нас при УКУ – що вона дає? Чи справді закладає основи християнства? Сьогодні мав доволі сумне враження: як освічені, рафіновані галичани просто не розуміють тих основ. Катехизація заклала в їхні голови не основи християнства, а квазіхристиянський КОМІКС, якісь історійки в стилі «Ілюстрованої Біблії», все це страшно поверхове, хоч і густо посипане галицькою греко-католицькою традиційною «церковністю». Особливо кумедно постає цей комікс, коли мова заходить про потойбічне, про есхатологію. Тут з’являються цілком мультяшні уявлення про чортів чи ангелів плюс – одновимірні уявлення про нагороди/кари. І неможливо вивести цей дискурс на якийсь екзистенціальний рівень. Себто що християнство не про солодкого Ісуса, не про ангелів у небі versus чортів у пеклі, а про найглибший, останній вимір життя. Також: насправді люди не розуміють, що таке «спасіння». Мова про трагічність людського існування на цій землі – їх радше відштовхує. Але це можна зрозуміти: навіщо «спасіння», коли ти молодий, успішний, на злеті кар’єри? Отак Церква перетворюється у багатьох, багатьох, багатьох головах в етнографічний музей з усякими колядками/гаївками, в «підпорку» національно-політичного буття, ну, можливо, в місце розмито-псевдомістичної емоційности, в щось таке аморфно «духовне». Але свого власного життєвого виміру – ми туди не пускаємо, зась. (Гм, а цікаво: адже міг би цілком існувати і буддизм із гаївками?) Цим усім я не хочу просто скритикувати катехитичні зусилля Церкви. Ставлюся до них з усією повагою. Проте: як мало, як мало плоду!
Мені сподобалось,дуже влучно підмічено і сказано!!!Хоча і сама половину життя прожила з такими хибними переконаннями...Тому рано чи пізно приходить духовна криза,і тоді таких поверхових відповідей стає замало.Але хто шукає,той знайде правду,хоч на це,можливо,піде і все життя.
ВідповістиВидалити