В ці дні доробляю музичний проєкт для нашої Оленки, керівнички хору УКУ. Це наспіви сідальних тропарів та кондаків. Ясна річ, при цій нагоді роблю новий переклад усіх потрібних текстів (крім тих, які або ми з «Трипіснцем», або я окремо зробили раніше).
З самого початку я задумувався над питанням: що робити з кондаком Благовіщення 8 гласу, акафісним «Взбранной Воєводі»? Переклад з «Прийдіте, поклонімся» ніби й непоганий, є переклади у виданнях ПЦУ, але... я вирішив, що варто зробити новий.
Під цей текст підв’язано море музики, десятки версій наспіву. Тому я поставив собі за мету не просто зробити переклад, а зробити його так, щоб кількість складів та ритм наголосів в українському перекладі повністю збігалися з церковнослов’янським текстом. Звісно, щось таке ж можливо було б зробити і на підставі грецького ориґіналу - повну збіжність силаб та ритму наголосів - однак я спирався таки на слов’янську версію. В результаті легко можна буде підставити під український текст будь-яку давню мелодію, створену під текст слов’янський.
Добре всім відомий грецький текст:
Τῇ ὑπερμάχῳ στρατηγῷ τὰ νικητήρια, ὡς λυτρωθεῖσα τῶν δεινῶν εὐχαριστήρια, ἀναγράφω σοι ἡ Πόλις σου Θεοτόκε· Ἀλλ' ὡςἔχουσα τὸ κράτος ἀπροσμάχητον, ἐκ παντοίων με κινδύνων ἐλευθέρωσον, ἵνα κράζω σοι· Χαῖρε νύμφη ἀνύμφευτε.
Церковнослов’янський дещо відрізняється. У ньому замість «Полісу» маємо «рабів/слуг», а замість мовлення від я — мовлення від нас.
Тому я зробив дві версії українського перекладу, і в кожній з них кількість силаб та наголоси відповідають цсл-версії.
Переклад за грецьким первотвором, тобто з «Полісом»:
Звитяжній Воєводі переможні пісні за ізбавління від нещасть, благодарний Тобі, пишу красно я, Твій Царгород, Богородице. А Ти, як наділена могутністю непоборною, з усяких мене бід звільни, і візву я: «Радуйся, Невісто неневісная!»
Переклад за церковнослов’янською версією:
Звитяжній Воєводі переможні пісні за ізбавління від нещасть, благодарні Тобі, красно пишемо, раби Твої, Богородице. А Ти, як наділена могутністю непоборною, з усяких нас бід визволяй, і візвемо: «Радуйся, Невісто неневісная!»
Можете простежити силабічну структуру і наголоси фраза за фразою:
В[о]збранной Воєводі побідительная,
Звитяжній Воєводі переможні пісні
яко ізбавльшеся от бід,
за ізбавління від нещасть,
благодарственная восписуєм Ти, раби Твої, Богородице.
А) благодарний Тобі, пишу красно я, Твій Царгород, Богородице.
Б) благодарні Тобі, красно пишемо, раби Твої, Богородице.
Но яко імущая державу непобідимую,
А Ти, як наділена могутністю непоборною,
от всяких нас бід свободи,
А) з усяких мене бід звільни,
Б) з усяких нас бід визволяй,
да зове́м Ти:
А) і візву я:
Б) і візвемо:
Ра́дуйся, Неві́сто неневі́сная!
Єдине місце, де є сумнів щодо силаб - сам початок. Бо в різних слов’янських музичних версіях маємо і взбранной (дві силаби), і возбранной (три силаби). Наскільки я зміг простежити, в українських музичних стародруках доволі часто маємо трискладову версію. Тому перше слово в мене теж трискладове: звитяжній.
Тут я не хочу порушувати тему «в УГКЦ/ПЦУ зараз це нікому не потрібно», «це ніхто ніколи не прийме» та інше такого типу ниття. Це потрібно мені. Я хочу мати український текст, який можна буде гарно пристосовувати до прекрасних давніх наспівів.
Ось короткий візантійський наспів за невмами Юстина Зографського.



.jpg)