ЕММА (2009)

Чотирисерійний міні-серіал BBC за четвертим романом Джейн Остін, написаним 1815 року. Думаю, під кожним оглядом це одна з найкращих екранізацій. Режисер Джім О’Генлон, у ролі Емми – Ромола Ґері (Romola Garai), у ролі містера Вудгауса – сер Майкл Ґембон.

Я переробив два диски DVD9 у файли MKV. Крім чотирьох серій, є також бонусні матеріали: про локацію серіалу, костюми, музику, містера Вудгауса. Поглянути можна тут.

СЕРБСЬКО-ВІЗАНТІЙСЬКА КОЛЯДКА «АДАМОВА РАДИ СПАСЕНІЯ»

 Чотири місяці нічого сюди не писав і нічого не публікував! А подій, роздумів, зустрічей, життєвих змін було так багато. Заледве чи тепер надолужу.

Тим часом ось і останній день року. Бажаю собі й іншим, щоб 2021 рік закінчився так, як 2020 розпочався – тобто сякою-такою нормальністю.

29-30 грудня переклав із сербської коляду від хору «Мойсей Петровіч» з таким виразним візантійським духом і в мелодії, і в присутності кратіми – Теріремів після кожного двовірша. Переклад намагався дещо стилізувати під давньоукраїнську. Часом нелегко було передавати українською сербську ритміку фраз, коли наголос падає на третій склад від кінця. Дякую керівникові «Мойсея Петровіча» Ніколі Попміхайлову, з яким я знайомий із 2018 року, відколи ми разом з ним та з Węgajtami творили «Послідування печі».

Тут PDF із україномовною версією колядки.

Тут авдіозапис україномовного виконання за моїм перекладом.

А нижче сербський первотвір у виконанні Ніколи Попміхайлова з друзями:

DZIELNE ŚWIERSZCZE FESTIWALOWE: JAROSŁAW, 26-30 SIERPNIA 2020

Як же то могло статися, що я не потрапив на найулюбленіший Фестиваль, не заспівав Venite, adoremus, не злився з «Піснею Нашого Коріння»? Такий сей рік, під цим оглядом – цілком проклятущий. Пандемічні страхи скували кордони.

Сьогорічний Фестиваль був уже зовсім тінню себе самого. Не було поселення по монастирях та ліцеях – кожен мусив собі резервувати пробуття власноручно. Людей було мало. Не приїхав навіть директор, Маріус Петерсон, що багатьох вельми вразило. Хоч усе-таки добре і похвально, що Фестиваль не відмінили зовсім.

Я пересилав друзям щовечора (Фестиваль було скорочено між середою 26 серпня та неділею 30-го) мої відеороздуми, які тут не хочу публікувати, вони мені натомість – щоденні реляції. Найбільше дякую Люцині Формелі та родині Олевнічаків. Їхній фото- і відеозвіт, який вони мені пересилали, тут публікую.

Вечір середи 26 серпня. Марцін Борнус-Щицінський відкриває Фестиваль (жодна офіційна особа з ратуші не з’явилася на відкриття):

ΤΑ ΕΓΚΩΜΙΑ – «ПОХВАЛИ»: МІЙ СТАРИЙ ЗБІРНИК ПІСНЕСПІВІВ ВЕЧІРНІ ТА УТРЕНІ УСПЕННЯ, ЗРОБЛЕНИЙ ДЛЯ УНІВСЬКОЇ ЛАВРИ 2007 РОКУ

У 2006 та 2007 роках я керував монашим хором в Унівській Свято-Успенській лаврі на свято Успення Пресв. Богородиці, що практично завжди пов’язується в цьому монастирі з великою прощею. То була і велика праця, і велика насолода. Про керівництво хором мене просив тодішній ігумен Венедикт (Алексійчук), тепер єпископ у США. Власне, 2007 року я вирішив підготувати до свята повніший збірник піснеспівів, але загруз у морі версій, тож вечірня тут представлена набагато повніше, ніж утреня. Взагалі, багато в чому збірник застарів (як на мене): тексти я перекладав – ще десь 2004 року! – більше дивлячись у церковнослов’янський текст, ніж у грецький первотвір. Тепер це вже для мене неможливо. Тепер є також повний переклад Псалтиря, тож стихи до стихир теж «трансляторно застаріли». Саме Успення Богородиці тут подано тільки у версії з «Похвалами» – величаннями, які є серпневим дзеркалом Єрусалимської Утрені. Тобто немає «звичайного порядку» стихир. Однак усе-таки збірник далі зберігає для мене вартість, не тільки як спогад. Я й досі ним користуюся. Успення майже завжди випадає мені на відпустку, а в відпустці я займаюся з 2011 р. іншими співами (латинськими). Наразі на прохання МТ виставляю цей старий збірник. Ось він.

ПОВНА СЛУЖБА 1 СЕРПНЯ: ВИНЕСЕННЯ СВЯЩЕННИХ ДРЕВ ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА І СІМОХ МУЧЕНИКІВ МАККАВЕЇВ

Ще треба доробити Мале Водосвяття, яке в сей день традиційно служиться. Але все-таки то «требна» служба, почекає ще з рік. Наразі викладаю Вечірню, Утреню та Літургію на 1 серпня у двох форматах: а) як славословну службу, без входу на Вечірні; б) як службу із усенічним, якщо храмове свято або є бажання творити чування.

БОГОПЛІДНА

Перекладаючи т. зв. Мале Водосвяття, придумав новий поетично-богословський термін. Натрапив на Θεοκυῆτορ: цсл мова перекладає його так само, як і Θεογεννῆτορ – «Богородительница». Але зважаючи на те, що κύημα перекладається як «плід лона», «зародок», мені прийшло гарне нове слово – БОГОПЛІДНА. Щоб не повторювати раз-у-раз «Богородительку». Звісно, ніби трохи ризиковано. Але якщо вдуматися в слово «Богородиця», то в ньому теж можна побачити небезпечні відтінки. Третій Вселенський собор не дасть збрехати... Ну, і звісно, про Білорусь переживаю.

КУЛЬТОВІ ВЕРШНИКИ І КОМОННИКИ

Я скептично ставлюся до вишукування всяких національних архетипів, зведення індивідуального таланту і генію до національної зумовлености. Попри це скажу: якась іскриста грайливість, кабаретність, примружене око серед смертельної серйозности – це виразні риси польської музики, що проявляються і в рок-, і в панк-рок її іпостасі. Вже перша композиція цього unplugged концерту 2010 року «вставляє». Про апокаліптичних вершників якщо вже й співати, то тільки так. Про ворожнечу – як у другій композиції «Вчора помер мій ворог», про душу істинного педагога – в широкому розумінні – тільки як у композиції «Виїхали на вакації всі наші підопічні». І так далі, ... це варто раз-у-раз передивлятися, хай благословить Казіка Творець. Тобто хай благословить Пурпуровий Годинникар Світла. Раз-у-раз передивлятися можна отут.

ОРЛИ-1979

Концерт «Орлів» на піку їхніх молодих крил, на вершині створених композицій. Уже зовсім ніби позаминула епоха, давноминулий час, а свіже і радісне – так само.

РІК У НОВОМУ ДОМІ

Забув зафіксувати, що 1 серпня минув рік, відколи ми живемо в новому домі. Тобто, якщо зовсім точно, я почав тут ночувати ще в тракті перевезень/переселень з ночі на 1 серпня 2019 р. Тоді поїзди ще будили і, здавалося, протинали саму свідомість уночі. Але через рік я з ними здружився. Думаю над усякою символікою, типу: 40 років я прожив у помешканні неподалік летовища, під розігрів аеромоторів перед злетом. Тепер поїзди. Чи се означає, що лет закінчився і тепер мій рух уповільнюється? Однак – істинний львівський дім, ще з-перед ІІ Світової війни, зі своєю таємницею, зі скрипучими сходами, з духами... Трохи як у «Тонарі-но Тоторо» Хаяо Міядзакі.

СПОГАДИ ЗІ «СТАЛЬОВНІКА», 2014

Того року на CL (Comunione e Liberazione) ми не могли поїхати всі, Гафійка була ще надто маленька. До того ж почалася війна на Донбасі. Отже, над тим водосховищем були тільки ми втрьох з Гальшкою та Мартусею. Stalownik над Дунайцем виявився доволі застарілим місцем, як на звичайні стандарти таких відпочинкових осередків. Його постсовєтські умови були предметом жартів і кпин усіх цеелівців. Але тепер, з відстані шести років, згадую це місце з дуже теплою ностальгією. Там можна було проводити вечори над водою. Там я познайомився з Малґосею Домініковською. Розповідав цеелівській громаді про Майдан та війну. Плавав на водному ровері з Малґосею та дівчатами (жартома сказали Марті, що залишимо її на острові серед водосховища – настрашили!) Чудовий був час.

Як же дивовижно забуваєш вік власних дітей! Мартуся тоді була ледь старша, ніж Гафійка тепер:

Тут відеоспогад:

В цій папці всі фото. В кінці там також є ще один відеоспогад: смішна церковна польська пісня про св. Сьвєрада († бл. 1030-1034), в костелі якого ми побували.

ԱՐԵՒՆ ԻՋԱՎ ՍԱՐԻ ԳԼԽՈՒՆ

Двоголосна обробка Комітаса. ...А зараз уже насправді доходить пів на другу ночі, тобто настало 2 серпня. Однак мені хотілося, щоб ця публікація числилася за 1-м. Пів дня я стратив на суто технічну мороку з Finale: намагався зробити два незалежні нотоносці в спільній системі. Мусів цього добитися, щоб не мучило почуття недоконаности – справи, дня, зацвяшки.

Цю прекрасну сумовиту пісню викладаю в PDF-і ось тут. А нижче можна послухати, як її виконує хор Гарутюна Топікяна. Років зо 15 тому, коли в мережі знайти якісь вірменські композиції було не так завиграшки легко, як тепер, ах, як я заслуховувався цим хором!

ТРИСВЯТЕ. ГЛАС 1. КІРІАКОС ІОАННІДІС «КАЛОГІРУ»

Доволі відоме і люблене багатьма Трисвяте, з прекрасною Силою («Дінаміс»). Транскрипцію наспіву я робив, зважаючи на англомовну версію арізонського Свято-Антоніївського монастиря (можна знайти на їх сайті серед нот п’ятилінійних адаптацій Літургії). Тому, як і в арізонців, у мене нема вмонтованої в наспів традиційної Кратіми. Пристосування до церковнослов’янської мови робив, взоруючись на Ніколу Антонова (Болгарія), однак де в чому відходячи від його версії.

Ось PDF-файл.

Ось виконання з Ватопедського монастиря: Трисвяте і окремо «Дінаміс».

А нижче спів Ніколи Антонова, що був для мене почасти взірцем для адаптації під слов’янську:

Подобається мені виконання цих дівчат:

«ЛІТЕРА ДУХА». ЦИКЛ 15 ВІДЕОРОЗМОВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ-2020

Первісна ідея була Галина (з наголосом на перше «а»): зробити мені подарунок на 50-річчя у вигляді циклу розмов зі мною. Однак справа не клеїлася, допоки карантин не посприяв тому, що різні духовно-пасторальні акції наш відділ мусив перенести в Нет. Спершу о. Ігор Пецюх до кінця травня вів щоденні НЕБОгословські розмови, відтак ми воскресили первісну ювілейну ідею в дещо зміненому форматі. Ми обоє не до кінця задоволені якістю цих розмов. Я до певної міри себе цензурував, оскільки це йшло від Духовно-Пасторального відділу, тож певні різкіші висловлювання приберігаю для інших нагод. Але й багато вартісного там є.

Тут усі 15 розмов.

ХЕРУВИМСЬКА ВСЕДНЕВНА. ГЛАС 5. НАСЛІДУВАННЯ ПЕТРА ЛАМПАДАРІЯ ПЕЛОПОННЕСЬКОГО ТА АТАНАСІЯ РИЛЬСЬКОГО

«Вседневна» – тобто для повсякденних Літургій. Протягом тижня, поза святами. Однак мій учорашній досвід показує, що для абсолютної більшости греко-католицького духовенства то задовга Херувимська, тим паче для буднів. З православним духовенством іще не перевіряв, але підозрюю, що ситуація буде не надто краща. Але годі про сумне.

Поступово наповнюю псалтікі-піснеспівами церковнослов’янську Божественну Літургію. Ця Херувимська хай буде символічним початком, хоч насправді я вже багато років цим займаюся. Викладаю тут Херувимську саме п’ятого гласу з огляду на глас тижня, який тепер (за старим стилем) є на черзі. Наступного тижня викладу 6 гласу.

Транскрибую в п’ятилінійну нотацію згідно зі способами, розробленими в американському православному монастирі св. Антонія, Арізона. Ось їхній прекрасний музичний сайт, з якого я черпаю ноти і натхнення для власної роботи з 2005 року.

Тут PDF-файл «вседневної» Херувимської 5 гласу в транскрипції на п’ятилінійну нотацію.

Нижче виконання Ніколи Антонова (Болгарія) з невмами:

А тут фото з монастиря св. Антонія в Арізоні:

ПАСХАЛЬНИЙ U2

Символічний для мене, значущий і визволяючий 1993 рік. Того року я остаточно розв’язався з думками про завершення семінарійної «формації»(/освіти на KUL). Весна того року принесла одне з найкращих кохань, яке зосталося – не просто спогадом – зо мною назавжди. Мені було 23, я ще був дурний і невлаштований ніяк у цьому світі. Не закінчив жодної з двох початих вищих освіт. І попри це я був щасливий, бо ж як у такому віці не бути щасливим?

З того року почалося ще одне постійне прив’язання: Пасха, натхненний великодній час, тобто весь період від Лазаревої Суботи аж до Вознесіння, супроводжується в мене музикою U2. Першу касету – з їх альбомом Achtung Baby – я купив у якомусь магазинчику між KUL-ем та UMCS-ом. One, любов назавше.

Тут ділюся двома чудовими їх концертами.
Перший: у замку Слейн 2003 року.

Другий: на Еббі-Роуд, спеціальний для BBC, 2017 року.

ОГЛЯД ВІРМЕНСЬКОГО ЖАМАҐІРКА (ЧАСОСЛОВА) НА ОСНОВІ ВАГАРШАПАТСЬКОГО ВИДАННЯ 1902 РОКУ

Працював над цим оглядом структури вірменського Жамаґіріа (Часослова) від суботи 9 травня, зробив презентацію в о. д-ра Василія Рудейка в середу 13 травня (онлайн), а ще два богослужіння – Час Миру і Час Спочинку – докінчив допіру в четвер 14 травня.

За основу взяв видання 1902 року. Раніші чи пізніші видання мало чим відрізняються, бо вірменський Жамаґірк не змінювався від приблизно кінця XVI століття, можливо, невеликі зміни були впроваджені за часів католікоса Симеона Єреванці (1710-1780). Наразі ще не маю скану самого видання 1902 року, матиму – тут викладу.

Тут знайдений на просторому Павутинні текст Жамаґірка, тут іще краще видання з Ечміадзіну 2016 року.

Мій огляд структури: doc-файл, pdf-файл.

Звісно, великою поміччю були таблички. зроблені в нью-йоркській вірменській духовній семінарії св. Нерсеса (під керівництвом її ректора, а тепер єпископа Данієля Фіндікяна). Ці таблички я значно розширив і дав набагато більше деталей, звірив порядок усіх псалмодій (зокрема й стихів у псалмах), в багатьох місцях додав коментар щодо вжитку тієї чи іншої частини та український переклад окремих частин.

Англо-вірменомовні таблички від семінарії св. Нерсеса:

Нічна служба (Ґішераїн)

Утреня (Аравотян)

Час Сходу Сонця (Ареваґалі Жам)

3-й, 6-й, 9-й часи (без Обідниці, вона є в моїй табличці)

Вечірня (Єрекоян)

Час Миру (Хагагакан Жам)

Час спочинку (Ганґстьян Жам)

А тут Жамаґірк із усіма піснеспівами. поставленими під ноти (в західноєвропейській п’ятилінійній нотації), чудове видання, адже не менш важливо від «що» молитвословимо, є «як» ми це робимо.

Додаткові матеріали від о. Василія:

Rituale Armenorum, оксфордське видання 1902 року;
Breviarium Armenium, латиномовне, 1908 року, видання венеційських мхітаристів;
The Book of Hours or The Order of Common Prayers of The Armenian Apostolic Orthodox Church, Evanston, Illinois 1964.

МОЇ ПРИНАГІДНІ НОТАТКИ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

Часослов - Жамаґірк. Від жам – час і ґірк – книга; «книга часів».
Ми говоримо: богослужіння добового кола або просто служба. Вірмени натомість мають гарний термін: жамеркутюн. Від жам - час і єрґ - пісня; «часопісня, часоспів». Термін добрий зокрема тим, що Євхаристійну Літургію не можна назвати жамеркутюном, це слово асоціюється тільки з богослужіннями добового кола.

Евхологійні тексти Часослова поділяються на три основні типи, що відрізняються тематикою, способом виконання і тим, хто їх виконує під час богослужіння.

КАРОЗ – дослівно «проголошення», в англійських перекладах Данієля Фіндікяна – proclamation. Те саме слово означає також просто «проповідь». Карози виголошуються тільки дияконами. Переважно вони виглядають як довге прошення, часом попереджене словами «Ще і ще в мирі Господеві помолімся». Можуть бути доволі довгими. Не завжди, але часто після першого довгого прошення слідує ряд коротких, і тут карози стають доволі подібними до візантійських єктеній. Деякі карози виконуються на спеціально розписані дуже величні мелодії, відповіді лику теж особливо величні. Так є в кінці недільної утрені, на богоявлінському Водосвятті та в багатьох інших випадках. Можна обережно припустити, що структура карозів-«проповідей» дійсно вказує на виростання єктеній зі свого роду спільнотних проповідей-молінь.

АГОТК - дослівно «молитва», від дієслова аготель - молитися, молити. Її виголошує молодший за віком та ранґом ієрей. Дуже часто серед цієї молитви вставляються цезури:
Священик: Мир усім!
Лик: І з духом твоїм.
Священик: Богові поклонімся! 
Лик: Перед Тобою, Господи.
Відтак слідує друга частина молитви.

МАГТАНК – «усильна молитва», «благання», від магтель - благати, умоляти. Данієль Фіндікян англійською перекладає як acclamation. Магтанк переважно завершає певний блок псалмів, піснеспівів та карозів. Тому її виконує завжди старший за віком та ранґом священик. Наприклад, якщо в церкві є одружений священик та ієромонах, то перший виголошуватиме аготки, другий - магтанки.

Яка є в наші дні ситуація з богослужіннями добового кола у Вірменській Апостольській Церкві? Вони аж ніяк не занепали, їх служать, «євхаристійна монокультура» тут не запанувала.
Пересічний вірменський диякон та священик знає незрівнянно більше мелодій для різних оказій (різного типу піснеспівів, часом дуже складних і вишуканих), ніж це є тепер зазвичай у УГКЦ. Проте відбулася певна психологічна клерикалізація: Жамаґірк (Часослов) вважається суто молитвою духовенства і для духовенства. Вірні, якщо й приходять, зведені до рівня статистів. Можу засвідчити, що вірменські священнослужителі дуже вражаються, коли «неклерикальний» (тобто мирянський) хор виконує щось із Жамаґірка. О. Андреас Ішаханян, парох ВАЦ у Відні, був під глибоким враженням після того, як ми з хлопцями виконали в церкві св. Варвари на Постґассе кілька піснеспівів з Жамаґірка, і сказав мені: «Я все життя думав, що піснеспіви типу Люйс Зварт (= Світе тихий) - то суто для нас, для духовенства, що народ, хори, не знають їх». Так що наочним є парадокс: рівень знання/володіння Часословом серед вірм. духовенства набагато вищий, але втратилося розуміння, що це молитва всієї Церкви. Однак і тут є нюанси: у вірменському сп’юрку (діаспорі) ситуація з практикуванням Часослова як спільнотної молитви краща, ніж у самому Гайастані.

ВИРИНУВШИ ПО ТОЙ БІК ПАСХИ

Цілий місяць так і не знайшов часу щось сюди записати. Зрештою, виправданням було багато роботи, багато богослужінь, Страсна та Світла Седмиці. Найулюбленіший час року, але сумовитий через увесь цей карантин. Хоча б символічно пишу сьогодні. Працюю над адаптацією візантійських (псалтикійних) піснеспівів Пасхи до нашого українського перекладу та до п’ятилінійної нотації. Але виставлю тут не скоро. Ходимо в прекрасний і гостинний «Дім Серця». Сьогодні була натхненна утреня та Літургія: свщм. Климентія (Шептицького). А в кінці дня вірменська репетиція, з якої недавно повернулися з Гальшкою. Чудовий травневий дощик, майже порожній Львів... Звісно, передивився купу фільмів. Ну, хоч би кілька слів про один з них: дивлюся вибрані серії старого «Театру Рея Бредбері». Надихнула серія Here There Be Tygers. Наївна, зворушлива, але в усьому цьому – дуже глибока і правильна ідея. Перегукується з «Переландрою» Льюїса. Також асоціюється з монашою апофтегмою: «Які думки твої, таке й життя твоє». Ось тут ця серія (42-га). А тут увесь серіал DVDRip (щоправда, тільки з однією російською доріжкою).

КОЛИ ВСЕ НЕДОСТУПНО, А КАМБРІЯ ЩЕ БАЖАНІША

Це перше квітня збіглося з середою п’ятої седмиці Великого Посту. А також це середина другого тижня карантину, який ввійшов у силу 16 березня. Коли він нарешті знесиліє? Можливо, після Пасхи, але це дуууже оптимістичний прогноз. Ця закритість може тривати і до кінця травня. В карантині є й позитиви. Менше тратимо грошей. Більше перебуваємо з дітьми. Однак через щоденні трансляції богослужінь з бетонної Софії я практично щодня проводжу багато часу на роботі. Сьогодні після Великого Канону, який ми співали три з половиною години, о. Лука говорив про невідоме майбутнє після оцього теперішнього «перезавантаження всього світу». ...А тим часом я знов собі віртуально проїдуся по Камбрії, якщо вже невідомо, чи коли-небудь потраплю туди, так би мовити, плотськи.

СТРАСНА СЕДМИЦЯ І ПАСХА. ПОВНЕ ПСАЛТИКІЙНЕ ПОСЛІДУВАННЯ

Болгарське видання 1941 року. Адаптував і опублікував Ілія Атанасов. Крім заявлених у самому заголовку матеріалів, є дуже багато всього для повсякденних богослужінь: піснеспіви вечірні, великого повечер’я, утрені, Божественної Літургії св. Йоана Золотоустого та Божественної Літургії Передосвячених Дарів. Я зробив докладний зміст у PDF-файлі, щоб легко було переходити на відповідну сторінку.

«ПРИЯТЕН ПСАЛТИР» ПРОТОПСАЛТА АРҐІРА МАЛЧЕВА (2006)

На урочистій вечірні у вівторок 11 лютого, в навечеріє Трьох Святителів, я зі співцями вперше заспівав «Блажен муж» із невм. Із видання, яке містить 25 псалмів у невмах та багато додатків (зокрема «теріремів»). Видав цей «Приятен Псалтир» болгарський протопсалт Арґір Малчев у 2006 р.

Тут папка з псалтирем. Передня і задня сторони обкладинки, а сам файл Псалтиря – у двох PDF-версіях: двосторінковим розворотом і односторінковим.

Тут окремо посилання на PDF-файл із двосторінковим розворотом. У цьому файлі я доробив активний зміст.

Також даю посилання на різні авдіо-версії, грецькі та слов’янські.

1. Диск ΑΓΝΗ ΠΑΡΘΕΝΕ монастиря Сімонопетра (1990).

2. ΨΑΛΤΗΡΙΟΝ ΤΕΡΠΝΟΝ того ж монастиря Сімонопетра (1990) в форматі APE.

3. ΨΑΛΤΗΡΙΟΝ ΤΕΡΠΝΟΝ – той же диск у форматі MP3.

4. Panagiotis Kalampakas. Hymns From The Psalter (1998).

5. Псалми сербською, виконує монаший хор монастиря Ковіль (2008).

6. Дитячий хор «Йоан Дамаскин» виконує псалми церковнослов’янською.

ПІСНЕСПІВИ ВІНЧАННЯ ВІЗАНТІЙСЬКО-СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ (ЗА ВИДАННЯМ МАНАСІЇ ПОП ТЕОДОРОВА «ПСАЛТИКИЙНИ ТРЕБИ», СОФІЯ 1911)

Минулого вівторка (21 січня) ми «повінчалися» з візантійською музикою. Адже почали вивчення невм з піснеспівів вінчання. Ось тут саме ті піснеспіви, виконує Нікола Антонов:

А тут лінк на PDF-файл «Псалтикійних Треб». До піснеспівів вінчання (які в файлі можна знайти на 30-ій сторінці) я дописав ісони – згідно з виконанням Антонова. Також я зробив зміст для файлу, щоб одразу переходити до потрібних співів.

ВВЕДЕННЯ У ВІЗАНТІЙСЬКУ – ПСАЛТІКІ – МУЗИКУ; НАВЧАННЯ СПІВУ З НЕВМ ЗА СИСТЕМОЮ ТРЬОХ УЧИТЕЛІВ (МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КУРСУ)

Основу розуміння неовізантійської нотації Трьох Учителів я здобув у сам день П’ятдесятниці 2005 року. Себто почав читати цю нотацію, збагнув, у чому її суть. Рік за роком я спорадично співав з невм різні гімнографічні твори, і щоразу «читка з невм» давалася мені легше. Отже, сьогодні розпочинаю курс вивчення цієї нотації – мотивує мене ієрм. Лука (Михайлович), за що йому величезне благодарення!

Нижче даю лінки на матеріали для курсу:

1. BYZANTINE MUSIC in Theory and in Practice by Savas I. Savas, Prof. of Byzantine Music at Holy Cross Greek Orthodox Theological School, Brookline, Massachusetts. Boston 1965. 107 сторінок (PDF-файл має 116 сс.). Достойна, найповніша і найвичерпніша праця про візантійську музику з тих, що доступні англійською мовою.

2. ΜΕΛΩΔΙΚΑΙ ΑΣΚΗΣΕΙΣ Βυζαντινης Εκκλησιαστικης Μουσικης. Атени 1968. 44 сс. у файлі. Грецькою мовою. Хороший помічний підручник Йоана Маргазіотіса; між іншим, PDF-файл має вмонтовані мелодичні зразки звучання, які можна прослуховувати, всього лишень клацнувши на них.

3. ΜΟΥΣΙΚΟ ΑΛΦΑΒΗΤΑΡΙ. Справді дуже добра «абетка» всіх позначень псалтікі за системою Трьох Учителів. Це 6-сторінковий фраґмент із книжки: ΙΩΑΝΝΟΥ Χ. ΔΑΜΑΡΛΑΚΗ. ΕΙΣΑΓΩΓΗ ΣΤΗΝ ΨΑΛΤΗΚΗ ΤΕΧΝΗ “ΠΩΣ ΘΑ ΜΑΘΩ ΝΑ ΨΑΛΛΩ ΠΡΑΚΤΙΚΑ” ΠΡΟΤΗΠΟΣ ΠΡΑΚΤΗΚΗ ΜΕΘΟΔΟΣ ΤΗΣ ΨΑΛΜΩΔΙΑΣ. Νεάπολις - Κρήτης 1997. 190 с. (сс. 48-53).

4. BYZANTINE NOTATION EXERCISES adapted into English from those of John D. Margazioti. По суті, це короткий витяг з повищої (під № 2) праці Маргазіотіса.

5. THE BASICS OF BYZANTINE MUSIC NOTATION. Короткий, 7-сторінковий файл англійською мовою із, так би мовити, «абеткою» псалтікі.

6. Introduction to the Theory and Practice of Ecclesiastical Music, According to the New Method Prepared by Chrysanthos of Madytus: translated into a simpler language and corrected to account for omissions. Переклад англійською однієї з уже класичних праць Трьох Учителів.

7. Common Embellishments. Зразки передачі певних поширених мелодичних зворотів у п’ятилінійну нотацію.

8. Preface: A Brief Survey of the History of Byzantine and Post-Byzantine Chant by Dimitri E. Conomos, Oxford University.

9. Reading Psalmodia. An introduction to modern Byzantine Notation. David J. Melling. 2000. З цієї книжки – 49 сторінок у PDF-файлі – вчився і я того 2005 року. Дуже хороше англомовне введення у візантійську музику.

10. The Intonations of the Eight Modes. Найголовніші гласові заспіви – всіх восьми гласів – адаптовані до п’ятилінійної нотації.

11. ΑΠΗΧΗΜΑΤΑΡΙΟΝ. Тут зібрані практично всі гласові заспіви для найрізноманітніших форм мелодій кожного гласу (у невмах; набагато повніший збірник, ніж вище поданий англомовний).

12. ΜΑΡΤΥΡΙΕΣ ΗΧΟΥ. Збірник мартирій усіх гласів.

13. Назви візантійських нот та ісони восьми гласів.

14. Колесо восьми гласів.

15. Д. Аллеманов, А. Зверев. Современное нотописание Греческой Церкви. Москва 1907. Практично єдина російськомовна публікація-опис-підручник.

ТРИ КОНЦЕРТИ ЧЕТА АТКІНСА

Чет Аткінс (Chet Atkins; повне ім’я Chester Burton Atkins, 1924-2001) – видатний американський ґітарист та продюсер музикантів, один зі співтворців т. зв. «нешвілльського саунду» в кантрі-музиці. Тут три його концерти:

1. Chet Atkins Rare Performances 1976-1995 (збірка 2001 р.);

2. Chet Atkins and Jerry Reed – In Concert at the Bottom Line (1992);

3. Chet Atkins & Friends (2004).

В останньому концерті така чудесна версія Why Worry? Марка Нопфлера!

МОЛИТВИ РОЗАРІЮ (ВЕРВИЦІ) ТА ІНШІ ЛАТИНСЬКІ МОЛИТВИ ВІЗАНТІЙСЬКИМ МЕЛОСОМ (ЛІТО-ОСІНЬ 2019)

Один з результатів моєї творчої співпраці з отцями-домініканцями, а найбільше з одним – о. Войцєхом Шником, з яким я знаюся ще з серпня 2011 року, коли вперше побував на фестивалі «Пісня нашого коріння» в Ярославі.

Тут є вся папка з молитвами, що їх я на замовлення о. Войцєха поклав на візантійський мелос.

А тут з тієї ж таки папки окремо:

1) Євхаристійні та інші молитви, в поліфонії (традиційній церковній) та в одноголоссі. Тексти багатьох із них ніяк мені не суголосні, навпаки, я радше далекий від духовости такого типу, однак є дуже гарні (напр., молитва з «Учення 12 апостолів»).

2) Одноголосні візантійські молитви для вервиці (розарію), латинською та польською мовами. Їх ми виконуємо в поданому нижче записі, який був зроблений 23 листопада 2019 року в монастирі кармелітів у Вадовіцах.

3) Ті самі молитви розарію, тільки з іншою версією Pater noster – розбіжність стосується фрази sicut in caelo et in terra (те саме стосується і польського тексту).

CESARIA EVORA – MORNA BLUES (2002)

Вперше я почув її на знаменитому свого часу саундтреку до фільму Кустуріци Underground. Потім, уже в околицях народження і немовлятства Гальшки, тобто в 2002-2003 роках (якщо не помиляюся) купив диск, який зразу ж полюбив.

Тут уся папка, чотири файли, які я переробив в MKV-формат. Зміст папки:
I. Документальний фільм з піснями (є, серед усього іншого, англійські субтитри).
II. Концерт – Live At The Bataclan
1. Xandinha
2. Miss Perfumado
3. Angola
4. Papa Joachin
5. Paris
6. Cinturao tem mele
7. Sodade
8. Consedjo
9. Tudo tem se limite
10. Rotcha 'scribida
11. Petit pays
12. Sangue de beirona
III. Кліп Petit Pays
IV. Кліп Sangue De Beirona

А тут колекція пісень, 6 дисків (а також диск Mae Carinhosa 2013 року), формат FLAC (треки).

ОЗЕРНИЙ КРАЙ

Один з омріяних закутків – куди мрію коли-небудь потрапити. В 2020 буде на Пасху двадцятиліття моєї подорожі до Англії, в Оксфорд. Тоді не було можливим відвідати ще й Озерний Край. Тому в наступні – нульові – роки я збирав з інтернету (який теж з’явився в мене як щось постійне у тому ж таки 2020 році) всякі фото краєвидів звідти. Невисокі гори, прорізані польодовиковими озерами, долини з милими затишними містечками. Асоціації з «Іншим місцем» Джона Бойнтона Прістлі. Я пізнав багато сьогосвітніх раїів насправді, набагато ближче до Львова. Думаю, що потраплю якось і до Камбрії.