середу, 29 липня 2020 р.

ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЧИ ДОВІКУ ПРИЗНАЧЕНО РОСІЇ ТАКОЮ БУТИ

Хороший фільм Авдотьї Смірнової, який я подивився, послухавши рекомендацію Дмітрія Бикова. Справді про те, чи назавжди має відбуватися в Росії саме така еволюція лібералізму, чи завжди благородство має програвати. Одним із головних героїв є граф Лев Толстой. Багато пронизливих, сказати б, христологічних моментів. Історія збудована на реальних подіях 1866 року.

Отже, «История одного назначения» (2018).

ТРИСВЯТЕ. ГЛАС 1. КІРІАКОС ІОАННІДІС «КАЛОГІРУ»

Доволі відоме і люблене багатьма Трисвяте, з прекрасною Силою («Дінаміс»). Транскрипцію наспіву я робив, зважаючи на англомовну версію арізонського Свято-Антоніївського монастиря (можна знайти на їх сайті серед нот п’ятилінійних адаптацій Літургії). Тому, як і в арізонців, у мене нема вмонтованої в наспів традиційної Кратіми. Пристосування до церковнослов’янської мови робив, взоруючись на Ніколу Антонова (Болгарія), однак де в чому відходячи від його версії.


Ось виконання з Ватопедського монастиря: Трисвяте і окремо «Дінаміс».

А нижче спів Ніколи Антонова, що був для мене почасти взірцем для адаптації під слов’янську:

Подобається мені виконання цих дівчат:

четвер, 23 липня 2020 р.

«ЛІТЕРА ДУХА». ЦИКЛ 15 ВІДЕОРОЗМОВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ-2020

Первісна ідея була Галина (з наголосом на перше «а»): зробити мені подарунок на 50-річчя у вигляді циклу розмов зі мною. Однак справа не клеїлася, допоки карантин не посприяв тому, що різні духовно-пасторальні акції наш відділ мусив перенести в Нет. Спершу о. Ігор Пецюх до кінця травня вів щоденні НЕБОгословські розмови, відтак ми воскресили первісну ювілейну ідею в дещо зміненому форматі. Ми обоє не до кінця задоволені якістю цих розмов. Я до певної міри себе цензурував, оскільки це йшло від Духовно-Пасторального відділу, тож певні різкіші висловлювання приберігаю для інших нагод. Але й багато вартісного там є.

Тут усі 15 розмов.

середу, 22 липня 2020 р.

ХЕРУВИМСЬКА ВСЕДНЕВНА. ГЛАС 5. НАСЛІДУВАННЯ ПЕТРА ЛАМПАДАРІЯ ПЕЛОПОННЕСЬКОГО ТА АТАНАСІЯ РИЛЬСЬКОГО

«Вседневна» – тобто для повсякденних Літургій. Протягом тижня, поза святами. Однак мій учорашній досвід показує, що для абсолютної більшости греко-католицького духовенства то задовга Херувимська, тим паче для буднів. З православним духовенством іще не перевіряв, але підозрюю, що ситуація буде не надто краща. Але годі про сумне.

Поступово наповнюю псалтікі-піснеспівами церковнослов’янську Божественну Літургію. Ця Херувимська хай буде символічним початком, хоч насправді я вже багато років цим займаюся. Викладаю тут Херувимську саме п’ятого гласу з огляду на глас тижня, який тепер (за старим стилем) є на черзі. Наступного тижня викладу 6 гласу.

Транскрибую в п’ятилінійну нотацію згідно зі способами, розробленими в американському православному монастирі св. Антонія, Арізона. Ось їхній прекрасний музичний сайт, з якого я черпаю ноти і натхнення для власної роботи з 2005 року.


Нижче виконання Ніколи Антонова (Болгарія) з невмами:



А тут фото з монастиря св. Антонія в Арізоні:











середу, 1 липня 2020 р.

ПАСХАЛЬНИЙ U2

Символічний для мене, значущий і визволяючий 1993 рік. Того року я остаточно розв’язався з думками про завершення семінарійної «формації»(/освіти на KUL). Весна того року принесла одне з найкращих кохань, яке зосталося – не просто спогадом – зо мною назавжди. Мені було 23, я ще був дурний і невлаштований ніяк у цьому світі. Не закінчив жодної з двох початих вищих освіт. І попри це я був щасливий, бо ж як у такому віці не бути щасливим?

З того року почалося ще одне постійне прив’язання: Пасха, натхненний великодній час, тобто весь період від Лазаревої Суботи аж до Вознесіння, супроводжується в мене музикою U2. Першу касету – з їх альбомом Achtung Baby – я купив у якомусь магазинчику між KUL-ем та UMCS-ом. One, любов назавше.

Тут ділюся двома чудовими їх концертами.
Перший: у замку Слейн 2003 року.


Другий: на Еббі-Роуд, спеціальний для BBC, 2017 року.