Отримав відео, яке зробив Данек Деньца ще тоді, у квітні 2014-го. Наш хор у розквіті. Ну, добре, в одному з кількох своїх розквітів. Ще співала з нами Люсіне. Ще співали Остап, Максим, Євген, Володацюк, Петро, Вероніка, Оленка Восканян. Запросив нас – написавши під це цілий великий проєкт – мій дорогий друг Роберт Пожарський. Під час тієї поїздки мої думки були весь час про Україну і війну, яка набирала обертів. Тепер бачу, наскільки важливо було робити свою справу, представляти літургійний спів, Божественне – на неспокійній землі. Патетично отак пишу, але для мене тоді поєднувати керування хором з переживаннями за війну, за постмайданну Україну – було важко. Душа немовби була трохи поза співом.
ПЕРШЕ ВІДЕО. Тут співаємо Люйс зварт та Трисвяте з суботньої вечірні; Хоргурд хорін Комітаса з великим святковим мелізматичним вступом; Варанімк; Васн гішатакі (дуже тепер тішуся, що маю запис – рідко який хор це виконує); піснеспіви Чину омиття ніг у Великий Четвер; Чанапарг єв чъшмартутюн зі Служби Сходу Сонця; просительну єктенію Чілінґіряна. Наприкінці – уривок Амен. Гайр сурб Єкмальяна.
ДРУГЕ ВІДЕО. Властиво, це закінчення нашого виступу. Тут є решта Амен. Гайр сурб. Також Амен гаї та Сурб, сурб (Sanctus) Єкмальяна.
ТРЕТЄ ВІДЕО. То вже інший концерт, на якому ми чергувалися з групою співців Роберта Пожарського. Спочатку – вибрані піснеспіви з чину Відчинення Дверей у Квітну Неділю. Потім співає Роберт зі своїми співцями. Відтак ми – Гокеганґіст (Панахиду). Знову Роберт, до його співців долучаємося і ми. Ур ес, Майр ім – співаємо всі разом. Ов е ворпес Тер і ще кілька західних співів.
