ЯРОСЛАВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ-2024

Якраз рівно місяць тому був фестивальний понеділок. А закінчився фестиваль недільною Месою у домініканців 25 серпня. Мешкали ми з І. Ф. цього разу в Аббатстві сестер Бенедиктинок.

Звісно, в останні роки вже нема колишнього розмаху. Але любов учасників до цієї події залишається незмінною. Я запитав в угорця Ференца, чи існує такий подібний фестиваль в Угорщині. «Ні», – відповів він, – «нічого подібного не те що в Угорщині, але й у цілій Європі».

Гарні концерти: в понеділок 19 серпня у домініканців ансамбль Castelkorn; чудові хлопці Pulse Ensemble з Нідерландів (Аббатство) у четвер 22 серпня; румунський Byzantion у Колеґіаті в п’ятницю 23 серпня.

Майстер-класи були присвячені цього року місцевій паралітургійній Марійній музиці. Тобто пісням, зібраним ентузіастами довкола Ярослава. Я спочатку поставився до цього проєкту скептично, очевидно через давнє недолюблювання української паралітургійної пісні. Але – все змінила оркестра! Музиканти, багато з яких було з півночі Польщі, додали пісням дивовижного звучання. Часто – дуже візантійського, просто якогось східного.

Тут можна оглянути відео, які я робив на майстер-класах та найцікавіших концертах.

Тут є в PDFі книжечка з нотами пісень.

«ПРИЯТЕН ПСАЛТИР» ПРОТОПСАЛТА АРҐІРА МАЛЧЕВА (2006)

На урочистій вечірні у вівторок 11 лютого, в навечеріє Трьох Святителів, я зі співцями вперше заспівав «Блажен муж» із невм. Із видання, яке містить 25 псалмів у невмах та багато додатків (зокрема «теріремів»). Видав цей «Приятен Псалтир» болгарський протопсалт Арґір Малчев у 2006 р.

Тут папка з псалтирем. Передня і задня сторони обкладинки, а сам файл Псалтиря – у двох PDF-версіях: двосторінковим розворотом і односторінковим.

Тут окремо посилання на PDF-файл із двосторінковим розворотом. У цьому файлі я доробив активний зміст.

Також даю посилання на різні авдіо-версії, грецькі та слов’янські.

1. Диск ΑΓΝΗ ΠΑΡΘΕΝΕ монастиря Сімонопетра (1990).

2. ΨΑΛΤΗΡΙΟΝ ΤΕΡΠΝΟΝ того ж монастиря Сімонопетра (1990) в форматі APE.

3. ΨΑΛΤΗΡΙΟΝ ΤΕΡΠΝΟΝ – той же диск у форматі MP3.

4. Panagiotis Kalampakas. Hymns From The Psalter (1998).

5. Псалми сербською, виконує монаший хор монастиря Ковіль (2008).

6. Дитячий хор «Йоан Дамаскин» виконує псалми церковнослов’янською.

ПІСНЕСПІВИ ВІНЧАННЯ ВІЗАНТІЙСЬКО-СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ (ЗА ВИДАННЯМ МАНАСІЇ ПОП ТЕОДОРОВА «ПСАЛТИКИЙНИ ТРЕБИ», СОФІЯ 1911)

Минулого вівторка (21 січня) ми «повінчалися» з візантійською музикою. Адже почали вивчення невм з піснеспівів вінчання. Ось тут саме ті піснеспіви, виконує Нікола Антонов:

А тут лінк на PDF-файл «Псалтикійних Треб». До піснеспівів вінчання (які в файлі можна знайти на 30-ій сторінці) я дописав ісони – згідно з виконанням Антонова. Також я зробив зміст для файлу, щоб одразу переходити до потрібних співів.

ВВЕДЕННЯ У ВІЗАНТІЙСЬКУ – ПСАЛТІКІ – МУЗИКУ; НАВЧАННЯ СПІВУ З НЕВМ ЗА СИСТЕМОЮ ТРЬОХ УЧИТЕЛІВ (МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КУРСУ)

Основу розуміння неовізантійської нотації Трьох Учителів я здобув у сам день П’ятдесятниці 2005 року. Себто почав читати цю нотацію, збагнув, у чому її суть. Рік за роком я спорадично співав з невм різні гімнографічні твори, і щоразу «читка з невм» давалася мені легше. Отже, сьогодні розпочинаю курс вивчення цієї нотації – мотивує мене ієрм. Лука (Михайлович), за що йому величезне благодарення!

Нижче даю лінки на матеріали для курсу:

1. BYZANTINE MUSIC in Theory and in Practice by Savas I. Savas, Prof. of Byzantine Music at Holy Cross Greek Orthodox Theological School, Brookline, Massachusetts. Boston 1965. 107 сторінок (PDF-файл має 116 сс.). Достойна, найповніша і найвичерпніша праця про візантійську музику з тих, що доступні англійською мовою.

2. ΜΕΛΩΔΙΚΑΙ ΑΣΚΗΣΕΙΣ Βυζαντινης Εκκλησιαστικης Μουσικης. Атени 1968. 44 сс. у файлі. Грецькою мовою. Хороший помічний підручник Йоана Маргазіотіса; між іншим, PDF-файл має вмонтовані мелодичні зразки звучання, які можна прослуховувати, всього лишень клацнувши на них.

3. ΜΟΥΣΙΚΟ ΑΛΦΑΒΗΤΑΡΙ. Справді дуже добра «абетка» всіх позначень псалтікі за системою Трьох Учителів. Це 6-сторінковий фраґмент із книжки: ΙΩΑΝΝΟΥ Χ. ΔΑΜΑΡΛΑΚΗ. ΕΙΣΑΓΩΓΗ ΣΤΗΝ ΨΑΛΤΗΚΗ ΤΕΧΝΗ “ΠΩΣ ΘΑ ΜΑΘΩ ΝΑ ΨΑΛΛΩ ΠΡΑΚΤΙΚΑ” ΠΡΟΤΗΠΟΣ ΠΡΑΚΤΗΚΗ ΜΕΘΟΔΟΣ ΤΗΣ ΨΑΛΜΩΔΙΑΣ. Νεάπολις - Κρήτης 1997. 190 с. (сс. 48-53).

4. BYZANTINE NOTATION EXERCISES adapted into English from those of John D. Margazioti. По суті, це короткий витяг з повищої (під № 2) праці Маргазіотіса.

5. THE BASICS OF BYZANTINE MUSIC NOTATION. Короткий, 7-сторінковий файл англійською мовою із, так би мовити, «абеткою» псалтікі.

6. Introduction to the Theory and Practice of Ecclesiastical Music, According to the New Method Prepared by Chrysanthos of Madytus: translated into a simpler language and corrected to account for omissions. Переклад англійською однієї з уже класичних праць Трьох Учителів.

7. Common Embellishments. Зразки передачі певних поширених мелодичних зворотів у п’ятилінійну нотацію.

8. Preface: A Brief Survey of the History of Byzantine and Post-Byzantine Chant by Dimitri E. Conomos, Oxford University.

9. Reading Psalmodia. An introduction to modern Byzantine Notation. David J. Melling. 2000. З цієї книжки – 49 сторінок у PDF-файлі – вчився і я того 2005 року. Дуже хороше англомовне введення у візантійську музику.

10. The Intonations of the Eight Modes. Найголовніші гласові заспіви – всіх восьми гласів – адаптовані до п’ятилінійної нотації.

11. ΑΠΗΧΗΜΑΤΑΡΙΟΝ. Тут зібрані практично всі гласові заспіви для найрізноманітніших форм мелодій кожного гласу (у невмах; набагато повніший збірник, ніж вище поданий англомовний).

12. ΜΑΡΤΥΡΙΕΣ ΗΧΟΥ. Збірник мартирій усіх гласів.

13. Назви візантійських нот та ісони восьми гласів.

14. Колесо восьми гласів.

15. Д. Аллеманов, А. Зверев. Современное нотописание Греческой Церкви. Москва 1907. Практично єдина російськомовна публікація-опис-підручник.

МОЛИТВИ РОЗАРІЮ (ВЕРВИЦІ) ТА ІНШІ ЛАТИНСЬКІ МОЛИТВИ ВІЗАНТІЙСЬКИМ МЕЛОСОМ (ЛІТО-ОСІНЬ 2019)

Один з результатів моєї творчої співпраці з отцями-домініканцями, а найбільше з одним – о. Войцєхом Шником, з яким я знаюся ще з серпня 2011 року, коли вперше побував на фестивалі «Пісня нашого коріння» в Ярославі.

Тут є вся папка з молитвами, що їх я на замовлення о. Войцєха поклав на візантійський мелос.

А тут з тієї ж таки папки окремо:

1) Євхаристійні та інші молитви, в поліфонії (традиційній церковній) та в одноголоссі. Тексти багатьох із них ніяк мені не суголосні, навпаки, я радше далекий від духовости такого типу, однак є дуже гарні (напр., молитва з «Учення 12 апостолів»).

2) Одноголосні візантійські молитви для вервиці (розарію), латинською та польською мовами. Їх ми виконуємо в поданому нижче записі, який був зроблений 23 листопада 2019 року в монастирі кармелітів у Вадовіцах.

3) Ті самі молитви розарію, тільки з іншою версією Pater noster – розбіжність стосується фрази sicut in caelo et in terra (те саме стосується і польського тексту).

ΑΚΟΛΟΥΘΙΑ ΚΑΜΙΝΟΥ – ВІЗАНТІЙСЬКА СЛУЖБА ПРО ТРЬОХ ОТРОКІВ У ПЕЧІ ХАЛДЕЙСЬКІЙ

Повернувшись у липні 2018 року з Румунії, я одразу почав надзвичайно захопливу і надихаючу працю над візантійською службою про Трьох Отроків у печі Халдейській (за Дан 3). Праця полягала в остаточній редакції нотного матеріалу. А матеріал походить із невматичних рукописів XV століття, що зберігаються тепер в Атенській Національній Бібліотеці. Спершу рукописи перевів у п’ятилінійну західноєвропейську нотацію Міхаліс Адаміс іще в 1970-х роках. Потім знаменитий протопсалт Лікургос Ангелопулос перевів той же матеріал у неовізантійські невми згідно з системою Трьох Учителів. Я мав перед очима обидва доробки, і Адаміса, й Ангелопулоса. Також я мав авдіофайли з виконанням служби хором Ангелопулоса та любительський відеозапис виконання хором «Візантіон» під орудою Адріана Сирбу. На основі всього цього треба було зробити нову версію редакції нотного матеріалу служби. Праця, повторюю, була дуже захоплива, зайняла вона кінець липня та початок серпня 2018 року. Потім я полетів на Мазури до Схоли Венґайти на кількаденні репетиції, які провадив Марцін Абійський, єдиний у Польщі справжній православний протопсалт. Репетиції завершилися представленням цілого богослужіння в ольштинській греко-католицькій Покровській церкві 17 серпня 2018 (вечір п’ятниці). А у вівторок 21 серпня службу ми відслужили вдруге: в ярославській Колеґіаті в рамках Фестивалю «Пісня нашого коріння».

18 жовтня 2018 – заспівали службу в Белграді. Власне: заспівали, бо жодних театралізованих жестів не можна було виконати в місцевій православній церкві, «страха ради Юдейска». Дивно було, адже головними співцями-солістами у всьому проєкті є псалти з хору «Мойсей Петровіч», серед яких – керівник того хору Нікола Попміхайлов.

Цей запис – із презентації служби 25 травня 2019 року в Більську Підляському. Звісно, службі передували репетиції в православній церкві – теж Покровській, чудесній, прекрасно розписаній в традиційному візантійському стилі.

Тут запис, добре змонтований, з польськими субтитрами:

А тут авдіофайли давнішого виконання хором Ангелопулоса.

Ось так дуже гарно зазнимкував мене Андрій Фаранчук у православній церкві Більська-Підляського:

AREWAGALI ŻAM - GODZINA WSCHODU SŁOŃCA. MATERIAŁY, KTÓRE PRZYGOTOWAŁEM NA FESTIWAL «PIEŚŃ NASZYCH KORZENI» W JAROSŁAWIU W 2012 R., A TAKŻE DLA SCHOLI WĘGAJTY

Nazwy ormiańskie podałem tutaj w przybliżonej transkrypcji polskiej. Apostrof po niektórych współgłoskach oznacza emfatyczną (mocniejszą, z pewnym przydechem) wymowę współgłoski. H wymawia się jak w języku ukraińskim, czyli jest nie tym samym co polskie CH. GH wymawia się jeszcze mocniej, niż H, prawie jak francuskie R. Akcent w języku ormiańskim zawsze pada na ostatnią sylabę, też jak we francuskim.

[Tu plik z 1) pełnym angielskim tłumaczeniem, 2) nutami Eczmiadzyńskiej monodycznej wersji i 3) harmonizacji Wardana Sargsjana.]

МАЙСТЕР-КЛАСИ ВІРМЕНСЬКОГО ЛІТУРГІЙНОГО СПІВУ В ПОЗНАНІ, КВІТЕНЬ 2018

Учасники моїх майстер-класів з вірменської Літургії в гармонізації Комітаса. Познань, 21 квітня цього року. Ліворуч мене Ара Саєг – професор-інженер з Алеппо, ліворуч нього – чудесний о. Юзеф Наумович. За отцем Юзефом стоять два сини Ара Саєга - Арам і Ґеворґ.

Дівчата вчили «Сурб, Сурб, Сурб» («Свят, Свят, Свят») Комітаса:

А це вже на Літургії 21. V Херувимська – Србасацутюн «Ов е ворпес Тер» («Хто як Господь?»).

БРАТИ ПО КУРТКАХ: СПОГАД ПРО ҐДАНСЬК 6-7 ТРАВНЯ 2017

Починаю переміщати свої матеріали з «Лицьової Книги» сюди, в набагато
миліший мені блоґ. Отже: молебень до св. Миколая, який я поклав на
візантійську музику для моїх польських друзів по Ярославському
Фестивалю, був відслужений в неділю 7 травня 2017 року просто неба на
горі Ровокул православними та римо-католицькими священиками. Співала
ґданська Schola Роберта Олевнічака, долучилося кілька православних
хористок.

А перед тим, у суботу 6 травня до Жуково в «палац» Олевнічаків
приїжджав Мацєй Казінський з Франческою – на вечерю. Подарував мені
чудесну куртку, ідентичну з його власною, так ми побраталися куртками.

Світлини також – із наступного дня, коли ми їхали на гору Ровокул
співати наш молебень (за свободу і незалежність якої «родіни» наклали
головами ті вояки?).

МАЛЬБОРК, 12 грудня 2015 року

Уривки з концерту в Трапезній замку Тевтонського ордену. Також різні інтерв’ю після концерту.

РЕСПОНСОРІЙ НА ЛАТИНСЬКІЙ ВЕЧІРНІ СВ. МИКОЛАЯ 5 грудня 2015

Співає Schola Gregoriana Gedanensis. Храм св. Якова ОО. Францісканців у Ґданську. Серед запрошених співців - Роберт Пожарський та я. Якщо вже латинізуватися, то тільки так!
А це наші, візантійські три стихири св. Миколаєві на галицький подобен 2-го гласу «Кіїіми похвальними вінци». Вони були виконані по закінченні тієї вечірні. Я зробив переклад польською мовою, Аня Олевнічак його зредаґувала, потім я адаптував наспів. Правим хором керує Роберт Пожарський, я - лівим.

ДУХОВНІ ТЕМИ ВОСЬМИ ГЛАСІВ

Дорогі спільнотяни, співці і друзі співців з усім зацікавленим колом! Тема духовного значення Восьмигласся давно цікавила мене, особливо в аспекті духовної теми кожного гласу зокрема. Десь зо шість чи сім років тому я зустрів у збірнику піснеспівів для всенічного чування, виданому і прокоментованому Димитрієм Болгарським, прецікаві його нотатки при нотах самогласних наспівів кожного з восьми гласів (Всенощное бдение. Богослужебные песнопения Православной Церкви. Составление, редакция, комментарии Дмитрия Болгарского. Издание Свято-Троицкого Ионинского монастыря. Киев 2000. СС. 90-139). Димитрій Болгарський робить свою характеристику гласів, виходячи з літургійних текстів і багатолітньої реґентської практики. Наводжу тут усі його тексти на цю тему, доповнюючи їх моїми коментарями, оскільки мені добре відома також уживана сьогодні в грецько-балканських Церквах візантійська система восьмигласся (реформована 1814 року Трьома Вчителями).

ІСТИННИЙ ЕКУМЕНІЗМ ЧЕРЕЗ МИСТЕЦТВО: КОНЦЕРТ ПРАВОСЛАВНОГО ЛІТУРГІЙНОГО ХОРУ ЛІКУРГОСА АНГЕЛОПУЛОСА ТА МУСУЛЬМАНСЬКИХ СПІВЦІВ

О ви, спеціалісти з екуменізму! Завсідники вчених конференцій! Поглинателі кав та чаїв на кофі-брейках! І просто, реальні пошукувачі справжніх екуменічних контактів! ПОДИВІТЬСЯ це! Разом музикують одвічні вороги - християни і мусульмани. І де? - в Константинополі, в Святій Ірині! І як? - на два крилоси, з одного боку хор мусульман, з іншого - візантійський хор під орудою Лікургоса Ангелопулоса. Краса неймовірна! Отже, це - можливо. Не ворогувати - а восхваляти Господа. О, від скількох «екуменічних» словопріній вартніший один такий концерт! Таки може мистецтво перемагати нездоланні бар’єри.