ВЕЧІРНЯ СВ. АПОСТОЛА ФИЛИПА 14 ЛИСТОПАДА

Переклав і виставляю тут вечірню св. апостола Филипа (PDF-файл), пам’ять якого святкуємо 14 (27) листопада. Переклад для мене був вельми нелегким, тому що тексти цієї вечірні є одними з найскладніших і богословськи найнасиченіших мінейних текстів. Але, звісно, і насолоду від перекладу, від текстологічно-богословського дослідження я отримав велику.

При нагоді акцентую важливий момент у цій вечірні. 14 (27) листопада ми святкуємо апостола Филипа з Витсаїди, що належав до 12-х найближчих Апостолів Христових. Він був третім покликаним апостолом після Андрея та Петра.

Є також інший Филип, апостол із 70-х та один із семи перших дияконів. Це той, що охрестив вельможу-євнуха етіопської цариці (Ді 8:26-40). Відомо, що Филип-диякон мав чотирьох доньок. Отже, йдеться про дві різні особи. Однак теперішня слов’янська Мінея пропонує крім звичайного апостольського тропаря ще й альтернативний, у якому говориться про Етіопію, що ликує і т. д. А молитовник «Прийдіте, поклонімся» взагалі подає «етіопський» тропар як єдиний. Увага: цей альтернативний тропар не стосується апостола Филипа з Витсаїди, він оспівує диякона Филипа із 70-х. Тому його не варто співати в цей день, його треба перенести на 11 (24) жовтня, коли є пам’ять саме Филипа-диякона з Діянь. Зрештою, такі накладання пам’ятей двох чи навіть трьох святих і святкування їх як одного святого – не рідкісні в нашій теперішній Мінеї. Найближчі приклади – св. Миколай Чудотворець із Мир Лікійських (IV ст.), житіє і служба якого переплетені й переплутані з іншим Миколаєм – Пінарським (VI ст.); у службі св. Параскеви 28 жовтня (10 листопада) сплавлено воєдино аж трьох різних святих жінок. Це не є аж така проблема, однак, оскільки є можливість перенести тропар «з Етіопією» на 11 (24) жовтня – чому б це не зробити.

Складнющі і прекрасні стихири на «Господи, воззвах» медитують над моментом, коли на Тайній Вечері апостол Филип з Витсаїди попросив Ісуса: «Покажи нам Отця!» (Йо 14:8,9):

Діяння як сходження до чистого споглядання, а споглядання як кінець боголюбивого діяння поставивши, блаженний, Христа молив ти показати тобі Отчу славу невимовну; адже всяке розумне єство, уславлений, бажає Бога, свого Будівничого; і Бажаного негайно отримав ти, відкривши Його печать – Сина, Якого зі сміливістю моли за душі наші.

Божественними сходженнями завжди втаємничуваний, як свого часу Мойсей, Бога споглядати забажав ти; і впізнавано бачив Його образ, який ти прийняв через подобу; адже Син – скоре Отця пізнання і показання, а Сина і Родителя єдина сущність пізнається і їх тотожність усіма священно звеличується, і Царство, і сила, слава і поклоніння.

Музичним знаряддям, що дзвенить від Богонатхненних повівів та настанов Святого Духа, став ти, і вогненним язиком твоїм вів у світі мелодію понадсвітнього Спасового Євангелія; всю бо оману запалив ти, мов деревину легкозаймисту і мов траву земну посохлу; Сущого ж над усіма Владику і Господа Христа вселенній проголосив, Филипе Боговидцю.

Прекрасним є і наславник там же:

Блискавицями великого Світла загорівшись, Филипе, всесвітнім возсіяв ти світильником, шукаючи ж Отця світла, знайшов Його в Сині: у Світлі бо Світло знаходиться. Адже Він – печать рівнообразна, що являє Началообразне; Його, апостоле, моли, щоб спаслися запечатані Божественною Кров’ю.

У грецькому ориґіналі тут є глибока гра коренів і значень. «Печать рівнообразна» – σφραγὶς ἰσότυπος, а «Началообразне» – нині добре відоме нам поняття архетип (τὸ ἀρχέτυπον). І стільки думок викликає оце окреслення нас, християн, як запечатаних Божественною Кров’ю…

Натомість наславник Стиховні використовує образність Пісні Пісень (пор. 5:13):

Мов посудини з ароматами явилися в світі щоки твої, мудрий, проливаючи вірним пиття життєдайне, апостоле Филипе! Поклавши бо діяння сходженням до споглядання, став ти послідовником Христа; безплідну і бездітну Церкву язичників прикрасив єси поученнями, щоб була щасливою в дітях. Моли, щоб і нині ізбавитися їй від бід і бездолля, багато бо можеш у Бозі, до Нього наближаючись.

О, так, проповідникам, варто на це зважити: хай поучення прикрашають Церкву, а не заганяють її в темряву!

А ось і тропар на честь Филипа-диякона, який треба перенести на 11 (24) жовтня:

Гоже прикрашається вселенна, Етіопія веде хороводи, немов вінцем прикрашена; тобою просвітившись, вона світло торжествує пам’ять твою, богомовний Филипе, всіх бо вірувати Христові навчив ти і шлях завершив достойно Євангелія. Тому сміливо простягає Етіопія руки до Бога; моли Його дарувати нам велику милість.

У «Прийдіте, поклонімся» фразу «Етіопія ликовствуєт» перекладено як «Етіопія ликує», однак я волію зримий образ, адже йдеться про хоровод як ознаку святкування: «Етіопія веде хороводи». «Шлях завершив» – можна було б перекласти в тих «спортивних» образах, які вживає апостол Павло: «біг завершив». Життя як звитяжна пробіжка по стадіоні багатьох десятиліть.

Грецька сторінка Вікіпедії про ап. Филипа, попри те, що дуже вбога інформаційно, подає інший альтернативний тропар, глас 3, який тут подпю в перекладі:

Божественне просвічення Утішителя прийнявши у вогненнім виді, всьому світові як зоря возсіяв ти і невігластва морок розвіяв Божественним сяянням, апостоле Филипе. Тим-то моли Христа Бога і благай дарувати нам велику милість.