З ГАФІЄЮ НА ПЛЕЧАХ, ПОТІМ З КУКУРУДЗОЮ ТА СИРОМ, А СЕРЕД ДНЯ ЗІ СВЯТИМ СИЛУАНОМ

Прекрасний передполудень 28 липня, то було вчора, в п’ятницю. Спершу ми з Гальшкою заносили Гафію в поліклініку на черговий передсадочковий мазок. Ранок подавав нам то оази прохолоди, то пасма наростаючої спеки – занурюючись то в одне, то в друге ми йшли крізь той передполудень, немов крізь якесь святкування.

Потім, повертаючися з поліклініки, купили слухавки. Я почав перевіряти їх, увімкнув перший з ряду музичний трек, а то виявилася мала єктенія з Сімонопетри – з запису служби св. Силуанові Атонському. Хай то буде гординя, але я запишався тим, що у Вухо.com почало звучати з моєї скромної Нокії власне це. Як поклик іншого світу серед торговища всячеською новизною – ніби суд над цією техногенною новизною, але дабрий суд, без перекреслення. Суд як поклик.

Торговище було поряд: себто базар, що вже роївся людьми і буяв многоплідністю о ще доволі ранній годині. Ми купили кукурудзи, бринзи, вудженої мацарелли; Гафія заповзялася нести кукурудзу додому, пригортаючи її до грудей – Гальшка пояснила, що так вона копіює Мей з «Тоторо» Міядзакі.

На роботі я між іншим узявся шукати службу св. Силуанові Атонському. Виявилося, що їх є три: дві церковнослов’янські та одна цілком інакша грецька – саме з неї виконують піснеспіви монахи Сімонопетринського монастиря.

Думаю, вона вартісна ще й тому, що тексти має короткі. Нові церковнослов’янські служби часто грішать непомірно великими тропарями чи стихирами. У грецькій службі св. Силуанові все, здається, зроблено в древню міру. Колись дійдуть руки, може, перекладу.

Ось грецька служба преподобному. Ось підбірка його думок та апофтегм.

А нижчі слова св. Силуана видаються тепер таким безумством! – в нашій ситуації війни. Але я глибоко переконаний, що іншої правди нема, крім Христової, яка проглядає крізь них. Так, для світу християнство – безумство:

«Є люди, які бажають своїм ворогам або ворогам Церкви погибелі і мук у пекельному вогні. Так мислять вони тому, що не навчилися любові Божій від Духа Святого, бо той, хто навчився, буде проливати сльози за весь світ.

Ти кажеш, що він злочинець, і хай горить у пекельному вогні.

Але спитаю тебе: – Якщо Бог дасть тобі хороше місце в раю, проте ти будеш бачити у вогні того, кому ти бажав вогню мук, невже і тоді тобі не буде його шкода, хто б він не був, хоч би й ворог Церкви?

Чи в тебе серце залізне? Але в раю залізо не потрібне. Там потрібні смирення і любов Христова, якій усіх шкода.»