ЧЕРЕМОШ

От як воно: світлина 30-літньої давности (ну, чи 29-літньої) виглядає так, ніби їй зо двісті років. А може, то мені двісті років? Величезна подяка черемошанці Лілі Мельник з Нового Орлеану, що зберегла і
виклала ці світлини. Там і я є – чогось регочу як вар'ят. Але в 17-19 років ти ще не маєш тієї триклятої і мало кому потрібної «мудрости», завдяки якій робишся бундючно-несмішливий. Отже – університетський «Черемош»: перший і безцінний мій хор, у якому я співав, перше
товариство, де я почувся важливим у цьому житті і доціненим. Чудесне, незабутнє, СПРАВЖНЄ товариство. Рік десь так 1988-1989. Варто звернути увагу на напис поза нами: «Формування комуністичного світогляду
підростаючого покоління – найголовніше наше завдання!»