Знов доторк до самої краси
життя, до краси, яка є водночас істиною. Це дійсно те, що – за Платоном – не дасться здефініювати, але дасться побачити. Споглядати зі щемом. Бо що
таке проживання життя? Навіщо його проживати, доживати до старости? – якщо
в процесі проживання забути про веселість, про танець, про справжній
ритуал. Таки мав рацію Новосільський: давніші культури витворили спосіб
давати собі раду зі старістю. Так, щоб у старості зберігалася краса і
гідність людини. І навіть більше – якась Божественна, преображена Богом
людськість, веселість, яка перемагає неміч ТАНЦЕМ. Танцем самого Життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар