Перекладаючи т. зв. Мале Водосвяття, придумав новий поетично-богословський термін. Натрапив на Θεοκυῆτορ: цсл мова перекладає його так само, як і Θεογεννῆτορ – «Богородительница». Але зважаючи на те, що κύημα перекладається як «плід лона», «зародок», мені прийшло гарне нове слово – БОГОПЛІДНА. Щоб не повторювати раз-у-раз «Богородительку». Звісно, ніби трохи ризиковано. Але якщо вдуматися в слово «Богородиця», то в ньому теж можна побачити небезпечні відтінки. Третій Вселенський собор не дасть збрехати... Ну, і звісно, про Білорусь переживаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар