Чотири місяці нічого сюди не писав і нічого не публікував! А подій, роздумів, зустрічей, життєвих змін було так багато. Заледве чи тепер надолужу.
Тим часом ось і останній день року. Бажаю собі й іншим, щоб 2021 рік закінчився так, як 2020 розпочався – тобто сякою-такою нормальністю.
29-30 грудня переклав із сербської коляду від хору «Мойсей Петровіч» з таким виразним візантійським духом і в мелодії, і в присутності кратіми – Теріремів після кожного двовірша. Переклад намагався дещо стилізувати під давньоукраїнську. Часом нелегко було передавати українською сербську ритміку фраз, коли наголос падає на третій склад від кінця. Дякую керівникові «Мойсея Петровіча» Ніколі Попміхайлову, з яким я знайомий із 2018 року, відколи ми разом з ним та з Węgajtami творили «Послідування печі».
Тут PDF із україномовною версією колядки.
Тут авдіозапис україномовного виконання за моїм перекладом.
А нижче сербський первотвір у виконанні Ніколи Попміхайлова з друзями:
Немає коментарів:
Дописати коментар