ВЕЧІРНЯ ЗІ ВСЕНІЧНИМ НА ПРЕПОДОБНОГО САВИ ОСВЯЩЕННОГО 5 ГРУДНЯ

Успення св. прп. Сави Освященного; Греція, XVII ст., майстер Філотеос Скуфос

В суботу 15 грудня 2018 року – день, до якого я не знав, чи доживу. Об’єднавчий собор, на якому проріс паросток Української Православної Церкви. Все, що я робив стільки років (уже десятиліть) у царині церковних перекладів, було не стільки – і не тільки – для одної УГКЦ, скільки для єдиної Церкви візантійського кореня в Україні. Знаю, що люті і несприятливі вітри віятимуть над цим паростком (патетизую, але то правда), знаю, що багато болісних речей у новій Церкві будуть пов’язані не так з зовнішнім тиском, як з потребами інакшого внутрішнього устрою – не авторитарного, не скопійованого зі сталінської «РПЦ». Нова Українська Православна Церква не може бути внутрішньо авторитарною. Роля мирян у ній не може бути (і вірю, що не буде) марґіналізована. Ця Церква не може бути антизахідною: при всьому збереженні візантійської традиції, найвартіснішого, що є в цій традиції, українське Православ’я не може мати печерний антикатолицизм накресленим на своїх скрижалях. Адже якщо її духовний клімат мало чим відрізнятиметься від РПЦ – який сенс у її постанні? Особисто я твердо вірю, що цей клімат буде інакшим.

А тут у PDF файлі дуже гарні тексти Вечірні зі Всенічним на сьогоднішній вечір – преподобного і богоносного Сави Освященного. Деякі тексти я переклав ще влітку 2016 року для «Стихираря» ієрм. Луки (Михайловича). 15-16 грудня цього року допереклав решту гімнографії для вечірні.