Цього року був як молільник на двох вірменських Богоявлінських Літургіях – 5 січня ввечорі і сьогодні. Споглядати службу не в якості керівника хору теж по-своєму цікаво. Чуюся десь так як міністр у відставці. (Бо коли міністри йдуть у відставку? Тоді, коли не приймають політику нового уряду. Однак, коли уряд змінюється, можуть же і повернутися.) Все-таки це чудовий обряд! Звісно, візантійське Йорданське Водосвяття я теж дуже люблю. Однак у вірменському є така магія, такі урочисті моменти – як оце «Амен. Алелуя» та шаракан «Ар'ак'ело аг'авнво», – які закарбовуються в серці назавжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар