неділю, 11 травня 2014 р.

ДОБРОТОЛЮБІЄ ПО-ВІКТОРІАНСЬКИ

Якщо хто любить добру стару класичну літературу, але не має часу читати добрі старі товсті романи, то можна звернутися до добрих екранізацій.

Уже вдруге - тепер із дружиною і дітьми - передивився Vanity Fair за Теккереєм. Гра акторів незрівнянна, жодної зайвої мізансцени, глибокий і неспішний хід акції. Чотири години чистої духовної насолоди.

Річ глибоко християнська, власне тому, що неспеціально християнська. Але, якщо придивитися, можна побачити цілий вахляр постатей-алегорій, які не втрачають, попри алегоричність, нічого із живообразности.

Беккі Шарп - тип холодної, вирахуваної душі, здатної начебто «йти по трупах», аби лиш завоювати високе становище у світі. Водночас Беккі - як Господній скальпель: вона виявляє всю фальш великосвітських цінностей, щось у ній є від темного пророка. Пророка в біблійному розумінні, себто не стільки ясновидця, скільки того, хто виводить на яв правду - або словами, або діями. Беккі оголює великосвітську марноту діями, хоч і сама шалено пнеться до її соціальних вершин. Дуже цікаво, що в кінці, коли вже глядач не сподівається від неї нічого доброго, тільки ще одного підступу, вона раптом проявляє великодушність - тут Теккерей геній на всі часи. Беккі можна потрактувати як алегорію дій пристрасти у людській душі.

Амелія Седлі - образ дуже доброї, довірливої, але - сліпої душі. Душі, неозброєної духовно, як ми кажемо в Галичині, немудрої. Вона - ходяча притча про потребу досвіду і розуму, які спомогли б природжену доброту.

Добін - мабуть, єдиний до кінця позитивний персонаж. Утілення чеснот. Ілюстрація фрази з Приповідок Соломонових: «Розумний чоловік мовчить». І цікаво, що Добін - неуспішний, програний тип. Лузер. Він є алегорією НЕУСПІШНОСТИ ХРИСТИЯНСТВА. Уявіть собі Єфрема Сиріна, наприклад, у Верховній Раді. І ця неуспішність Добіна, як і неуспішність християнства - ПОЗИТИВНА. Він активно допомагає багатьом людям, він виявляє геройство у битвах з Наполеоном, він безмежно вірний і чесний. І мудрий, на відміну від Амелії! Саме тому мусить немовби перебувати в тіні подій, трохи як сумний ангел-хранитель, трохи як присутність самої Правди Божої у до тла сфальшованому світі. «Успішним» він бути не може. Бо чи був би успішним, прийшовши до нас сьогодні, Ісус Христос?

Коротше, я тільки дрібку всього розказав про великий твір, яким є «Ярмарок суєти» Вільяма Мейкпіса Теккерея. Якщо не читаєте Добротолюбія - дивіться це!

Немає коментарів:

Дописати коментар