суботу, 8 вересня 2018 р.

ПАРАКЛИС ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ТЕОСТИРІКТА МОНАХА. ВІЗАНТІЙСЬКИЙ МЕЛОС ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКОЮ МОВОЮ

Перший етап відбувся 3-7 вересня 2018 року, коли я зробив транспозицію на п’ятилінійну нотацію візантійсько-болгарських піснеспівів Параклису до Пресвятої Богородиці. Тоді я скористався з невм Юстина Зографського. Як то найчастіше буває: довго мріяв зробити Параклис, але все не було часу, допоки не настав «богородичний» практикум «Передання» і чудесна Неля Ільченко не взялася мені нагадувати про домовленість щодо повного молебня-параклису. Вперше ми відслужили його 8 вересня 2018, в більшій каплиці монастиря ОО. Редемптористів на Замарстинові. Служив ієромонах Хризостом Канавакіс, проповідував ієромонах Йона Максім, студит. А співали практикумівці-переданяни.

...Відтак я застряг. Дуже хотів зробити до Параклису кілька додаткових гарних богородичних піснеспівів, але це вимагало стільки часу, скільки я – хронічно! – не мав. Однак – усе-таки вдалося, аж на початку липня 2019. Ось зараз ніч 3 липня. Спершу я довго робив калофонічний піснеспів «Око сердца моєго», десь із 10 днів (вересень-жовтень 2018). Потім зробив дві версії, довгу і коротку, сідального «Красоті дівства». Відтак узявся за Кратіму протопсалта Миколая зі Смирни, яка є продовженням піснеспіву «Око сердца». І наостанок – зредаґував усе згідно зі співом болгарина Ніколи Антонова. Виявив, що насправді Юстин Зографський не написав невм Параклису: він узяв їх з видання Манасії Поптодорова 1921 року.

Ось спів Параклису від Ніколи Антонова, частина 1:

Частина 2:

І частина 3:

Ось як служать Параклис у Болгарії. Пловдівський митрополит Миколай та його митрополичий хор:

Немає коментарів:

Дописати коментар