Андрійчику, прийми від мене цю скромну компенсацію за власну відсутність в день уродин.
Дякую Тобі за те, що 70 раз по 7 навчаєш не розбиватися об образи, не розчинятися у буднях, не розщеплюватися на Ніщоту і Марноту, не піддаватися на рекламні акції пре-страсної тройці Клопоту, Поспіху і Метушні.
Дякую за Крила і шляхетну візію людей, за дар бачити Невидиме без 3-D окулярів.
Дякую за натхнення до праці і свободу росту, за вміння розпізнати у кожному приспані і занедбані таланти.
Дякую за сотні «змарнованих» і «відірваних від сім’ї» годин із черговими заплутаними-у-житті студент(к)ами, потенційними хорист(к)ами, цікавими колегами, проблемними сусід(к)ами, спраглими-духовних-бесід таксист(к)ами, заблукалими-у-місті (і в Житті) турист(к)ами…
Дякую за вміння не підміняти позірною фізичною ходою Ходу реальну, глибинний Поступ. Дякую за сотні ділень, реальні та віртуальні маршрути великої Мандрівки, за походи на залізницю.
Дякую за автентику Богослужіння і атлетично-Атлантичне утримування Планки навіть тоді, коли це суперечить усім законам Фізики і Логіки.
Дякую за наполегливу війну із сорока відтінками Абсурду, за вміння бути твердою Опорою на територіях розмитих болотистих цінностей.
Дякую за школу Випробування сімейним життям, за Фортецю Витривалості, що не пропускає Фальші, Підлабузництва, Інтелектуального Сибаритства та інших витончених Паразитів та Вірусів, за невтомні редагування і плекання Логосу у нашій родині.
Дякую за вміння бути старшим братом для наших дітей, за любов до дитинної Цікавості, за космічно-еволюційне Богослов’я і безперервний творчий Не-стандарт, за постійне підживлення Мозку новинами та аналітикою, за навички у боротьбі з різними видами Духів Пропаганди.
Дякую Тобі за ранкові запахи кави і канап(к)ові медитації.
Дякую Тобі за те, що наповнюєш наш Дім найрізноманітнішими звучаннями Музики і Співу.
Дякую Тобі за невтомне намагання подивитися зі мною черговий гарний фільм…і віру в те, що цього разу я таки не засну…
З уродинами, Муже Мій Любий.
Дякую Тобі за те, що 70 раз по 7 навчаєш не розбиватися об образи, не розчинятися у буднях, не розщеплюватися на Ніщоту і Марноту, не піддаватися на рекламні акції пре-страсної тройці Клопоту, Поспіху і Метушні.
Дякую за Крила і шляхетну візію людей, за дар бачити Невидиме без 3-D окулярів.
Дякую за натхнення до праці і свободу росту, за вміння розпізнати у кожному приспані і занедбані таланти.
Дякую за сотні «змарнованих» і «відірваних від сім’ї» годин із черговими заплутаними-у-житті студент(к)ами, потенційними хорист(к)ами, цікавими колегами, проблемними сусід(к)ами, спраглими-духовних-бесід таксист(к)ами, заблукалими-у-місті (і в Житті) турист(к)ами…
Дякую за вміння не підміняти позірною фізичною ходою Ходу реальну, глибинний Поступ. Дякую за сотні ділень, реальні та віртуальні маршрути великої Мандрівки, за походи на залізницю.
Дякую за автентику Богослужіння і атлетично-Атлантичне утримування Планки навіть тоді, коли це суперечить усім законам Фізики і Логіки.
Дякую за наполегливу війну із сорока відтінками Абсурду, за вміння бути твердою Опорою на територіях розмитих болотистих цінностей.
Дякую за школу Випробування сімейним життям, за Фортецю Витривалості, що не пропускає Фальші, Підлабузництва, Інтелектуального Сибаритства та інших витончених Паразитів та Вірусів, за невтомні редагування і плекання Логосу у нашій родині.
Дякую за вміння бути старшим братом для наших дітей, за любов до дитинної Цікавості, за космічно-еволюційне Богослов’я і безперервний творчий Не-стандарт, за постійне підживлення Мозку новинами та аналітикою, за навички у боротьбі з різними видами Духів Пропаганди.
Дякую Тобі за ранкові запахи кави і канап(к)ові медитації.
Дякую Тобі за те, що наповнюєш наш Дім найрізноманітнішими звучаннями Музики і Співу.
Дякую Тобі за невтомне намагання подивитися зі мною черговий гарний фільм…і віру в те, що цього разу я таки не засну…
З уродинами, Муже Мій Любий.
